Кріпака Світлана Василівна,
учитель початкових класів загальноосвітньої школи І ступеня «Мрія»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
учасника третього (заключного)
туру
всеукраїнського конкурсу «Учитель
року – 2017»
Прізвище, ім’я, по батькові
|
Кріпака Світлана Василівна
|
||
Місце роботи
|
загальноосвітня школа І ступеня «Мрія» Кіровоградської
міської ради Кіровоградської області
|
||
Посада
|
учитель початкових класів
|
||
|
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,
1999 рік
|
||
Самоосвіта (за останні 5 років; очна, дистанційна
форма; рік проходження та найменування освітніх програм, курсів, тренінгів
тощо)
|
Очна форма:
курси науково-педагогічного проекту «Росток» (2010);
курси «Безпека дітей в інтернеті» (2011);
курс «Основи інформаційно-комунікаційних технологій»
(2012);
курси підвищення кваліфікації учителів початкових
класів «Використання сучасних інноваційних технологій навчання як засіб
підвищення ефективності уроків у початковій школі» (2015)
Дистанційна форма:
курс «Навчально-дослідницька діяльність молодших
школярів» (2016);
тренінг «Особливості використання ментальних карт»
(2017)
|
||
Педагогічний
стаж
|
12 років
|
||
Кваліфікаційна
категорія
|
спеціаліст
вищої категорії
|
||
Звання
|
старший
учитель
|
||
Педагогічне
кредо
|
Все
починається з любові, коли я хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Г.
Сковорода
|
||
|
|||
У роботі використовую такі інноваційні технології
навчання:
− інтерактивне навчання в основі якого активізація
рівноправної участі вчителя й учнів для вирішення поставлених навчальних проблем
у процесі колективної та групової діяльності зі специфічними прийомами «мозкового
штурму», «мікрофона», «кола ідей», рольових ігор тощо;
− впровадження інформаційно-комунікаційної
технології (ІКТ) є одним із ефективних способів підвищення мотивації й
індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей та критичного мислення,
що допомагає створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дає
можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх
здібностей, віру у власні сили;
− теорія розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ), котра
в моїх практиках реалізується насамперед в системно-функціональному підході,
що дозволяє подати матеріал блоками у вигляді певної опорної схеми, що
покращує зорове сприйняття матеріалу і полегшує його усвідомлення учнями, а прийоми
ейдетики дозволяють школярам не лише запам’ятати необхідну інформацію, а й
вчасно її пригадати, формуючи таким чином інформаційні компетентності;
− ігрова технологія, що сприяє створенню
комфортного мікроклімату на уроці, умов для соціалізації особистості школяра,
розвитку творчих здібностей.
З інноваційних форм:
− дослідницько-пошукова діяльність спрямована на
засвоєння матеріалу, ефективний, всебічний і гармонійний розвиток, розкриття
талантів учнів з урахуванням підвищення працездатності школярів,
зацікавленості їх різними видами діяльності, поліпшення просторової уяви,
пам’яті, логічного мислення, збагачення
світогляду, розвитку уміння вільно висловлювати свої думки;
− інтерактивні форми роботи з обдарованими дітьми,
які дають можливість розкрити всі потенційні здібності учнів та реалізувати
їх не лише в навчальному процесі, а й у різноманітних позакласних конкурсах
тощо.
На уроці здійснюю диференційований та індивідуальний
підхід до учнів для чого використовую різнорівневі завдання з навчальних предметів.
Постійно активізую відповідальне ставлення до самоконтролю
та взаємоконтролю, практикуючи різні форми оцінювання знань, умінь і навичок
учнів у тому числі залучення до
оцінювання самих учнів, що сприяє
підвищенню їхньої активності та свідомого виконання завдань.
|
|||
Автопортрет
учасника «Я – педагог і особистість»
|
|||
У Вас була
заповітна мрія? Чи пам’ятаєте Ви її?
Бо я пам’ятаю: змалечку мріяла стати педагогом. Ні, не вчителем початкових
класів, а вчителем хореографії.
Тому, аби
зрозуміти всю красу цієї спеціальності,
вирушила після 9-го класу (бо сама родом з Вільшанки) до обласного
центру, до Кіровограда, на навчання у
школу - мистецтв «Пролісок». Було складно, трохи страшнувато (а раптом не
вийде?). Сумувати за домівкою випадало лише вночі, бо поєднувала «два в
одному»: навчання в педагогічному університеті зранку та роботу тренера в клубі спортивного танцю «Олімп» пообідді. Закінчивши педуніверситет, навіть
думати не хотілося про школу, бо в приватному клубі, ви ж розумієте,
простіше: вимог ніби менше. Згодом, несподівано для себе, усвідомлюю, що до
деяких тренерів діти йдуть із задоволенням. Стала задумуватись: чому? А
виявилося все просто: педагоги, займаючись самоосвітою, брали участь у
семінарах, отримуючи інформацію про новинки в галузі танцю, методику
викладання, техніку виконання базових вправ. Бо, ви ж розумієте, все навколо
постійно змінюється, і треба поспішати, аби не тупцювати на місці. А тут ще
вимогливі батьки дітей: хочемо саме до
цього тренера (він знає більше).
І якоїсь
миті, немов за відомим афоризмом Махатмі Ганді, «живи так, немов помреш
завтра: учись так, немов житимеш вічно», відбувається переоцінка всіх
цінностей. Починаю працювати над собою, займаюся власним розвитком. Згодом
цей шлях привів мене до моєї «Мрії» - школи,
у якій я працюю. І ніби все добре, але чогось не вистачає. Розумію, що
мені, як і кожному вчителеві, хочеться відчувати любов дітей. Та це можливо за однієї умови, як говорив Григорій Сковорода: «Все починається з любові, коли я хочу, щоб
мене любили, я сам перший люблю».
Ось так, у
любові та самоудосконаленні, професійній компетентності та педагогічній
майстерності бачу життєвий і
педагогічний шлях УЧИТЕЛЯ. Бо саме в поєднанні почуття відповідальності за
майбутнє та усвідомленні призначення й мети починає формуватись ота – за
Коменським і Корчаком, Амонашвілі й Шаталовим, Сухомлинським і Ткаченком –
справжня професійна майстерність учителя.
|
|||
Посилання
на персональний Інтернет-ресурс:
|
|||
Посилання
на розміщення відеозапису майстер-класу:
|
0 коментарі:
Дописати коментар